Життя Лесі Українки є історією успіху людини, яка понад 30 років чинила опір хворобі, кинула виклик життєвим проблемам та стала однією із центральних постатей української культури. 

Рядки її віршів торкаються найглибших струн душі. У творчості поетеси значне місце відведено національній ідеї, любові до рідного краю та обстоюванню прав народу. Леся Українка була переконана, що шлях до національної свідомості залежить, зокрема, і від освіти. Письменниця запалювала іскру в серці кожного, і сьогодні продовжує робити це через свою творчість.

Віршами Лесі Українки можна надихатися у важкі хвилини й зараз:

«… Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть, думи сумні!» (вірш «Contra spem spero!» або «Без надії сподіваюсь!»)

Бажаю всім нам любити свою країну, залишатись незламними, сильними! Нехай вогонь поезії Лесі Українки не згасає в наших серцях!